Четвёртая хроника царствГлава 5 |
|
1 |
|
2 А отряды сирийцев во время одного из набегов взяли в Исраиле в плен маленькую девочку, и она служила жене Наамана. |
|
3 Она сказала госпоже: |
|
4 Нааман пошёл к господину и передал ему то, что сказала девочка из Исраила. |
|
5 – Конечно иди, – ответил царь Сирии. – Я напишу письмо царю Исраила. |
|
6 В письме, которое он принёс царю Исраила, говорилось: |
|
7 Когда царь Исраила прочитал это письмо, он разорвал на себе одежду и сказал: |
|
8 Когда пророк Елисей услышал о том, что царь Исраила разорвал на себе одежду, он послал сказать ему: |
|
9 Нааман пришёл с конями и колесницами и остановился у двери дома Елисея. |
|
10 Елисей отправил посланца сказать ему: |
|
11 Но Нааман разгневался и ушёл, говоря: |
|
12 Разве Авана и Фарфар, реки Дамаска, не лучше всех вод Исраила? Разве я не мог омыться в них, чтобы очиститься? |
|
13 Слуги Наамана подошли к нему и сказали: |
|
14 Тогда он пошёл и семь раз окунулся в Иордане, как сказал ему пророк, – и его тело исцелилось и стало чистым, как у младенца. |
|
15 Нааман со слугами вернулся к пророку. Он встал перед ним и сказал: |
|
16 Пророк ответил: |
|
17 – Если ты не желаешь, – сказал Нааман, – то прошу тебя, пусть твоему рабу дадут столько земли, . сколько сможет увезти пара мулов, потому что твой раб никогда больше не будет приносить всесожжения и жертвы никакому богу, кроме Вечного. |
|
18 Пусть только Вечный простит твоего раба за одно: когда мой господин входит в храм Риммона, . чтобы поклониться там, и опирается на мою руку, я кланяюсь тоже. Когда я буду кланяться в храме Риммона, пусть Вечный простит за это твоего раба. |
|
19 – Иди с миром, – сказал Елисей. |
|
20 Гехази, слуга пророка Елисея, сказал себе: |
|
21 И Гехази помчался за Нааманом. Когда Нааман увидел, как он бежит к нему, он слез с колесницы, чтобы встретить его. |
|
22 – Всё благополучно, – ответил Гехази. – Просто мой господин послал меня сказать: |
|
23 – Конечно! Бери семьдесят два килограмма, . – сказал Нааман. |
|
24 Когда Гехази пришёл на холм, он взял это у слуг и положил у себя дома. Он отпустил людей, и они ушли. |
|
25 После этого он вошёл и встал перед своим господином Елисеем. |
|
26 Но Елисей сказал ему: |
|
27 Так пусть проказа Наамана пристанет к тебе и твоим потомкам навеки. |
2-а царiвРозділ 5 |
|
1 |
|
2 А сирійці вийшли були́ о́рдами, і взяли́ до неволі з Ізраїлевого кра́ю малу́ дівчину, і вона услуго́вувала жінці Наамана. |
|
3 І сказала вона до своєї пані: „Ох, коли б пан мій побував у того пророка, що в Самарії, то він вилікував би його від прока́зи його!“ |
|
4 А Нааман прийшов, і доніс своєму панові, говорячи: „Отак і отак говорила та ді́вчина, що з Ізраїлевого кра́ю“. |
|
5 І сказав сирійський цар: „Тож піди, а я пошлю́ свого листа до Ізраїлевого царя“. І той пішов, і взяв із собою десять талантів срібла та шість тисяч шеклів золота, і десять змін оде́жі. |
|
6 І він приніс до Ізраїлевого царя такого листа: „Ось тепер, як при́йде оцей лист до тебе, то знай: ото послав я до тебе свого раба Наамана, а ти ви́лікуєш його від прока́зи його.“ |
|
7 І сталося, як Ізраїлів цар перечита́в цього листа, то роздер свої ша́ти й сказав: „Чи я Бог, щоб убивати чи лишати при житті, що той посилає до мене, щоб я ви́лікував чоловіка від прока́зи його? Тож зна́йте й дивіться — це він шукає проти мене за́чіпки“. |
|
8 І сталося, як почув Єлисей, Божий чоловік, що Ізраїлів цар роздер шати свої, то послав до царя, говорячи: „Нащо розде́р ти шати свої? Нехай той при́йде до мене, і пізнає, що є пророк ув Ізраїлі!“ |
|
9 І прибув Нааман зо своїми кі́ньми та з колесни́цею своєю, і став при вході Єлисеєвого дому. |
|
10 І послав Єлисей до нього посла, говорячи: „Іди, і ви́миєшся сім раз у Йорда́ні, і вигоїться тіло твоє тобі, — й очи́стишся“. |
|
11 І розгнівася Нааман, і пішов і сказав: „Ось я подумав був: він ви́йде до мене, і стане, і закличе Ім'я́ Господа, Бога свого, і покладе́ свою́ руку на те місце, і вилікує прокаже́ного... |
|
12 Чи ж не ліпші Авана та Парпар, дама́ські річки́, від усіх Ізраїлевих вод? Чи не міг я ви́митися в них, і стати чистим?“ І повернувся він, і пішов у гніві. |
|
13 І підійшли його раби, і говорили до нього, і сказали: „Батьку мій, коли б велику річ говорив тобі той пророк, чи ж ти не зробив би? А що ж, коли він сказав тобі тільки: Умийся — і будеш чистий!“ |
|
14 І зійшов він, і зану́рився в Йорда́ні сім раз, за словом Божого чоловіка. І сталося тіло його, як тіло мало́го хлопця, — і став він чистий!... |
|
15 І верну́вся до Божого чоловіка він та ввесь та́бір його. І прийшов він, і став перед ним та й сказав: „Оце пізнав я, що на всій землі нема Бога, а тільки в Ізраїлі! А тепер візьми́ дару́нка від свого раба“. |
|
16 Та Єлисей відказав: „Як живий Господь, що стою́ перед лицем Його, — я не візьму́!“ А той сильно просив його взяти, та він відмо́вився. |
|
17 І сказав Наама́н: „А як ні, то нехай буде да́но твоєму рабові землі, скільки понесу́ть два мули, бо твій раб не буде вже прино́сити цілопа́лення та жертву іншим богам, а тільки Господе́ві! |
|
18 Тільки оцю річ нехай про́стить Господь твоєму рабові: коли мій пан при́йде до Ріммонового дому, щоб там поклоня́тися, і опира́тиметься на мою руку, то й я схилю́ся в Ріммоновім домі. Коли я кла́нятимуся в Ріммоновім домі, то нехай про́стить Госпо́дь твоєму рабові цю річ!“ |
|
19 А той відказав: „Іди з миром!“ І відійшов від нього на невелику ві́дстань. |
|
20 |
|
21 І погнався Ґеха́зі за Наама́ном. І побачив Нааман бігуна за собою, і зіскочив із воза навпроти нього й сказав: „Чи все гаразд?“ |
|
22 А той відказав: „Гаразд! Пан мій послав мене, говорячи: Ось тепер прийшли до мене з Єфремових гір двоє юнакі́в, пророчі сини. Дай їм талант срібла та дві зміні одежі!“ |
|
23 А Нааман відказав: „Будь ласкав, — візьми два тала́нти!“ І він упро́шував його. І зав'язав він два тала́нти срібла в дві то́рбі, та дві змі́ні одежі, і дав своїм слу́гам, а вони поне́сли перед ним. |
|
24 І прийшов він до згі́р'я, і взяв з їхньої руки, і вмістив у домі, а тих людей відпустив, і вони пішли. |
|
25 А він прийшов та й став перед паном своїм. І сказав до нього Єлисей: „Звідки ти, Ґеха́зі?“ А той відказав: „Нікуди не ходи́в твій раб, — ані туди, ані сюди“... |
|
26 І сказав Єлисей до нього: „Чи моє серце не ходило з тобою, коли оберну́вся той муж зо свого воза назу́стріч тобі? Чи час бра́ти срібло та бра́ти одежі, і оливки, і виноградника, і худобу дрібну́ та худобу велику, і рабів, і невільниць? |
|
27 Тож Нааманова прока́за нехай прилі́питься до тебе та до насіння твого навіки!“ І той вийшов від нього прокаже́ний, побілівши, як сніг! |
Четвёртая хроника царствГлава 5 |
2-а царiвРозділ 5 |
|
1 |
1 |
|
2 А отряды сирийцев во время одного из набегов взяли в Исраиле в плен маленькую девочку, и она служила жене Наамана. |
2 А сирійці вийшли були́ о́рдами, і взяли́ до неволі з Ізраїлевого кра́ю малу́ дівчину, і вона услуго́вувала жінці Наамана. |
|
3 Она сказала госпоже: |
3 І сказала вона до своєї пані: „Ох, коли б пан мій побував у того пророка, що в Самарії, то він вилікував би його від прока́зи його!“ |
|
4 Нааман пошёл к господину и передал ему то, что сказала девочка из Исраила. |
4 А Нааман прийшов, і доніс своєму панові, говорячи: „Отак і отак говорила та ді́вчина, що з Ізраїлевого кра́ю“. |
|
5 – Конечно иди, – ответил царь Сирии. – Я напишу письмо царю Исраила. |
5 І сказав сирійський цар: „Тож піди, а я пошлю́ свого листа до Ізраїлевого царя“. І той пішов, і взяв із собою десять талантів срібла та шість тисяч шеклів золота, і десять змін оде́жі. |
|
6 В письме, которое он принёс царю Исраила, говорилось: |
6 І він приніс до Ізраїлевого царя такого листа: „Ось тепер, як при́йде оцей лист до тебе, то знай: ото послав я до тебе свого раба Наамана, а ти ви́лікуєш його від прока́зи його.“ |
|
7 Когда царь Исраила прочитал это письмо, он разорвал на себе одежду и сказал: |
7 І сталося, як Ізраїлів цар перечита́в цього листа, то роздер свої ша́ти й сказав: „Чи я Бог, щоб убивати чи лишати при житті, що той посилає до мене, щоб я ви́лікував чоловіка від прока́зи його? Тож зна́йте й дивіться — це він шукає проти мене за́чіпки“. |
|
8 Когда пророк Елисей услышал о том, что царь Исраила разорвал на себе одежду, он послал сказать ему: |
8 І сталося, як почув Єлисей, Божий чоловік, що Ізраїлів цар роздер шати свої, то послав до царя, говорячи: „Нащо розде́р ти шати свої? Нехай той при́йде до мене, і пізнає, що є пророк ув Ізраїлі!“ |
|
9 Нааман пришёл с конями и колесницами и остановился у двери дома Елисея. |
9 І прибув Нааман зо своїми кі́ньми та з колесни́цею своєю, і став при вході Єлисеєвого дому. |
|
10 Елисей отправил посланца сказать ему: |
10 І послав Єлисей до нього посла, говорячи: „Іди, і ви́миєшся сім раз у Йорда́ні, і вигоїться тіло твоє тобі, — й очи́стишся“. |
|
11 Но Нааман разгневался и ушёл, говоря: |
11 І розгнівася Нааман, і пішов і сказав: „Ось я подумав був: він ви́йде до мене, і стане, і закличе Ім'я́ Господа, Бога свого, і покладе́ свою́ руку на те місце, і вилікує прокаже́ного... |
|
12 Разве Авана и Фарфар, реки Дамаска, не лучше всех вод Исраила? Разве я не мог омыться в них, чтобы очиститься? |
12 Чи ж не ліпші Авана та Парпар, дама́ські річки́, від усіх Ізраїлевих вод? Чи не міг я ви́митися в них, і стати чистим?“ І повернувся він, і пішов у гніві. |
|
13 Слуги Наамана подошли к нему и сказали: |
13 І підійшли його раби, і говорили до нього, і сказали: „Батьку мій, коли б велику річ говорив тобі той пророк, чи ж ти не зробив би? А що ж, коли він сказав тобі тільки: Умийся — і будеш чистий!“ |
|
14 Тогда он пошёл и семь раз окунулся в Иордане, как сказал ему пророк, – и его тело исцелилось и стало чистым, как у младенца. |
14 І зійшов він, і зану́рився в Йорда́ні сім раз, за словом Божого чоловіка. І сталося тіло його, як тіло мало́го хлопця, — і став він чистий!... |
|
15 Нааман со слугами вернулся к пророку. Он встал перед ним и сказал: |
15 І верну́вся до Божого чоловіка він та ввесь та́бір його. І прийшов він, і став перед ним та й сказав: „Оце пізнав я, що на всій землі нема Бога, а тільки в Ізраїлі! А тепер візьми́ дару́нка від свого раба“. |
|
16 Пророк ответил: |
16 Та Єлисей відказав: „Як живий Господь, що стою́ перед лицем Його, — я не візьму́!“ А той сильно просив його взяти, та він відмо́вився. |
|
17 – Если ты не желаешь, – сказал Нааман, – то прошу тебя, пусть твоему рабу дадут столько земли, . сколько сможет увезти пара мулов, потому что твой раб никогда больше не будет приносить всесожжения и жертвы никакому богу, кроме Вечного. |
17 І сказав Наама́н: „А як ні, то нехай буде да́но твоєму рабові землі, скільки понесу́ть два мули, бо твій раб не буде вже прино́сити цілопа́лення та жертву іншим богам, а тільки Господе́ві! |
|
18 Пусть только Вечный простит твоего раба за одно: когда мой господин входит в храм Риммона, . чтобы поклониться там, и опирается на мою руку, я кланяюсь тоже. Когда я буду кланяться в храме Риммона, пусть Вечный простит за это твоего раба. |
18 Тільки оцю річ нехай про́стить Господь твоєму рабові: коли мій пан при́йде до Ріммонового дому, щоб там поклоня́тися, і опира́тиметься на мою руку, то й я схилю́ся в Ріммоновім домі. Коли я кла́нятимуся в Ріммоновім домі, то нехай про́стить Госпо́дь твоєму рабові цю річ!“ |
|
19 – Иди с миром, – сказал Елисей. |
19 А той відказав: „Іди з миром!“ І відійшов від нього на невелику ві́дстань. |
|
20 Гехази, слуга пророка Елисея, сказал себе: |
20 |
|
21 И Гехази помчался за Нааманом. Когда Нааман увидел, как он бежит к нему, он слез с колесницы, чтобы встретить его. |
21 І погнався Ґеха́зі за Наама́ном. І побачив Нааман бігуна за собою, і зіскочив із воза навпроти нього й сказав: „Чи все гаразд?“ |
|
22 – Всё благополучно, – ответил Гехази. – Просто мой господин послал меня сказать: |
22 А той відказав: „Гаразд! Пан мій послав мене, говорячи: Ось тепер прийшли до мене з Єфремових гір двоє юнакі́в, пророчі сини. Дай їм талант срібла та дві зміні одежі!“ |
|
23 – Конечно! Бери семьдесят два килограмма, . – сказал Нааман. |
23 А Нааман відказав: „Будь ласкав, — візьми два тала́нти!“ І він упро́шував його. І зав'язав він два тала́нти срібла в дві то́рбі, та дві змі́ні одежі, і дав своїм слу́гам, а вони поне́сли перед ним. |
|
24 Когда Гехази пришёл на холм, он взял это у слуг и положил у себя дома. Он отпустил людей, и они ушли. |
24 І прийшов він до згі́р'я, і взяв з їхньої руки, і вмістив у домі, а тих людей відпустив, і вони пішли. |
|
25 После этого он вошёл и встал перед своим господином Елисеем. |
25 А він прийшов та й став перед паном своїм. І сказав до нього Єлисей: „Звідки ти, Ґеха́зі?“ А той відказав: „Нікуди не ходи́в твій раб, — ані туди, ані сюди“... |
|
26 Но Елисей сказал ему: |
26 І сказав Єлисей до нього: „Чи моє серце не ходило з тобою, коли оберну́вся той муж зо свого воза назу́стріч тобі? Чи час бра́ти срібло та бра́ти одежі, і оливки, і виноградника, і худобу дрібну́ та худобу велику, і рабів, і невільниць? |
|
27 Так пусть проказа Наамана пристанет к тебе и твоим потомкам навеки. |
27 Тож Нааманова прока́за нехай прилі́питься до тебе та до насіння твого навіки!“ І той вийшов від нього прокаже́ний, побілівши, як сніг! |